Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

для чаю

  • 1 для порядка

    ДЛЯ ПОРЯДКА <-у> coll
    [PrepP; these forms only; adv or subj-compl with быть (subj: abstr)]
    =====
    for the observance of form:
    - for appearance' (form's, propriety's) sake;
    - for the sake of appearances <convention, propriety>;
    - [in limited contexts](just) to do things properly < right>.
         ♦ По коридору бегают надзиратели, гремят ключами, заглядывают в глазок. "Не спать, не спать, в карцер захотели?" - это Озерову и Шорохову, больше для порядка (ведь они дремлют сидя, а не лёжа) (Марченко 1). The warders were running along the corridor, rattling their keys and looking into the peepholes: "No more sleep, no more sleep, is it the cooler you want?" This was addressed to Ozerov and Shorokhov, but more for form's sake than anything else; they were dozing sitting up and not lying down (1a).
         ♦ Сам он не выпил во всё это время ни одной капли вина и всего только спросил себе в вокзале чаю, да и то больше для порядка (Достоевский 3). He himself had not drunk a drop of wine the whole time, but had only ordered some tea in the vauxhall, and even that more for propriety's sake (3c).
         ♦ У нас было тоже восемь лошадей (прескверных), но наша конюшня была вроде богоугодного заведения для кляч; мой отец их держал отчасти для порядка и отчасти для того, чтоб два кучера и два форейтора имели какое-нибудь занятие... (Герцен 1). We also had eight horses (very poor ones), but our stable was something like an almshouse for broken-down nags; my father kept them partly for the sake of appearances and partly so that the two coachmen and the two postillions should have something to do... (1a).
         ♦ Для порядка поговорили сначала о культурно-массовой и спортивной работе, а потом перешли к кардинальному вопросу повестки дня... (Аксёнов 1). For the sake of propriety they talked about the mass-culture and sports programs first, and then turned to the cardinal question on the agenda... (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для порядка

  • 2 для порядку

    ДЛЯ ПОРЯДКА <-у> coll
    [PrepP; these forms only; adv or subj-compl with быть (subj: abstr)]
    =====
    for the observance of form:
    - for appearance' (form's, propriety's) sake;
    - for the sake of appearances <convention, propriety>;
    - [in limited contexts](just) to do things properly < right>.
         ♦ По коридору бегают надзиратели, гремят ключами, заглядывают в глазок. "Не спать, не спать, в карцер захотели?" - это Озерову и Шорохову, больше для порядка (ведь они дремлют сидя, а не лёжа) (Марченко 1). The warders were running along the corridor, rattling their keys and looking into the peepholes: "No more sleep, no more sleep, is it the cooler you want?" This was addressed to Ozerov and Shorokhov, but more for form's sake than anything else; they were dozing sitting up and not lying down (1a).
         ♦ Сам он не выпил во всё это время ни одной капли вина и всего только спросил себе в вокзале чаю, да и то больше для порядка (Достоевский 3). He himself had not drunk a drop of wine the whole time, but had only ordered some tea in the vauxhall, and even that more for propriety's sake (3c).
         ♦ У нас было тоже восемь лошадей (прескверных), но наша конюшня была вроде богоугодного заведения для кляч; мой отец их держал отчасти для порядка и отчасти для того, чтоб два кучера и два форейтора имели какое-нибудь занятие... (Герцен 1). We also had eight horses (very poor ones), but our stable was something like an almshouse for broken-down nags; my father kept them partly for the sake of appearances and partly so that the two coachmen and the two postillions should have something to do... (1a).
         ♦ Для порядка поговорили сначала о культурно-массовой и спортивной работе, а потом перешли к кардинальному вопросу повестки дня... (Аксёнов 1). For the sake of propriety they talked about the mass-culture and sports programs first, and then turned to the cardinal question on the agenda... (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для порядку

  • 3 нарядное дамское платье, надеваемое к чаю

    Универсальный русско-английский словарь > нарядное дамское платье, надеваемое к чаю

  • 4 короткий перерыв для чашки чаю во время работы

    Economy: tea break

    Универсальный русско-английский словарь > короткий перерыв для чашки чаю во время работы

  • 5 щепотка чаю для заварки

    General subject: drawing

    Универсальный русско-английский словарь > щепотка чаю для заварки

  • 6 tea-caddy

    n
    коробочка для чаю
    * * *
    [`tiːˌkaedi]
    n

    English-Ukrainian dictionary > tea-caddy

  • 7 tea-trolley

    n
    столик на коліщатах для сервірування (для чаю, легкої закуски)

    English-Ukrainian dictionary > tea-trolley

  • 8 tea-trolley

    n
    столик на коліщатах для сервірування (для чаю, легкої закуски)

    English-Ukrainian dictionary > tea-trolley

  • 9 чашка

    Українсько-англійський словник > чашка

  • 10 strainer

    n
    1) тех. стяжка; натяжний пристрій
    2) фільтр; сито; сітка
    * * *
    n
    1) сито; фільтр; сітка; друшляк; шумівка; ситечко ( для чаю); цідилка
    2) тex. стяжка; натяжний пристрій

    English-Ukrainian dictionary > strainer

  • 11 tea-wagon

    n
    столик на коліщатах для чаю і легкої закуски
    * * *
    n; амер.; = tea-trolley

    English-Ukrainian dictionary > tea-wagon

  • 12 strainer

    n
    1) сито; фільтр; сітка; друшляк; шумівка; ситечко ( для чаю); цідилка
    2) тex. стяжка; натяжний пристрій

    English-Ukrainian dictionary > strainer

  • 13 tea-caddy

    English-Ukrainian dictionary > tea-caddy

  • 14 canister

    ['kænɪstə]
    n
    1) невели́ка бляша́на коро́бка (для чаю, кави тощо)
    2) коро́бка протига́за

    English-Ukrainian transcription dictionary > canister

  • 15 П-394

    ДЛЯ ПОРЯДКА (-y) coll PrepP these forms only adv or subj-compl with быть» ( subj: abstr)) for the observance of form
    for appearance' (formes, propriety') sake
    for the sake of appearances (convention, propriety) as a formality (in limited contexts) (just) to do things properly (right).
    По коридору бегают надзиратели, гремят ключами, заглядывают в глазок. «Не спать, не спать, в карцер захотели?» -это Озерову и Шорохову, больше для порядка (ведь они дремлют сидя, а не лёжа) (Марченко 1). The warders were running along the corridor, rattling their keys and looking into the peepholes: uNo more sleep, no more sleep, is it the cooler you want?" This was addressed to Ozerov and Shorokhov, but more for form's sake than anything else, they were dozing sitting up and not lying down (1a).
    Сам он не выпил во всё это время ни одной капли вина и всего только спросил себе в вокзале чаю, да и то больше для порядка (Достоевский 3). Не himself had not drunk a drop of wine the whole time, but had only ordered some tea in the vauxhall, and even that more for propriety's sake (3c).
    У нас было тоже восемь лошадей (прескверных), но наша конюшня была вроде богоугодного заведения для кляч мой отец их держал отчасти для порядка и отчасти для того, чтоб два кучера и два форейтора имели какое-нибудь занятие... (Герцен 1). We also had eight horses (very poor ones), but our stable was something like an almshouse for broken-down nags, my father kept them partly for the sake of appearances and partly so that the two coachmen and the two postillions should have something to do... (1a).
    Для порядка поговорили сначала о культурно-массовой и спортивной работе, а потом перешли к кардинальному вопросу повестки дня... (Аксёнов 1). For the sake of propriety they talked about the mass-culture and sports programs first, and then turned to the cardinal question on the agenda... (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-394

  • 16 usage

    m
    1. (emploi) употребле́ние; по́льзование (utilisation); назначе́ние (destination); обихо́д (courant); parfois se traduit par un verbe spécialisé selon l'objet;

    quel est l'usage de ce produit? — как употребля́ется <для чего́ слу́жит> э́тот проду́кт?, каково́ назначе́ние э́того проду́кта?;

    l'usage du tabac — употребле́ние <куре́ние> табака́; l'usage des stupéfiants — употребле́ние нарко́тиков; je me réserve l'usage de ce bâtiment — я оговори́л <я оста́вил за собо́й> пра́во по́льзования э́тим строе́нием; il a perdu l'usage de la parole — он не мо́жет говори́ть; он потеря́л дар ре́чи; il a perdu l'usage du bras droit ∑ — у него́ не де́йствует пра́вая рука́; médicament à usage externe — лека́рство для нару́жного употребле́ния; нару́жное (étiquette); locaux à usage d'habitation — жилы́е помеще́ния; vous l'apprécierez à l'usage — вы э́то оце́ните, когда́ бу́дете э́тим по́льзоваться; pour mon usage personnel — для моего́ ли́чного по́льзования ║ à l'usage de — предназна́ченный для (+ G); une brochure à l'usage des étudiants — брошю́ра [, предназна́ченная] для студе́нтов ║ en usage — употребля́ющийся; être en usage — быть в употребле́нии <в обихо́де>, употребля́ться ipf.; cette locution n'est plus en usage — э́то выраже́ние ∫ бо́льше не употребля́ется <исче́зло из обихо́да>; mettre en usage — вводи́ть/ ввести́ в употребле́ние, употребля́ть/ употреби́ть; remettre un vieux mot en usage — вновь ввести́ в употребле́ние ста́рое сло́во ║ entrer dans l'usage — входи́ть/войти́ в употребле́ние; sortir de l'usage — выходи́ть/ вы́йти из употребле́ния <из обихо́да>; avoir l'usage de — по́льзоваться (+ >; je n'en ai pas l'usage — я не по́льзуюсь э́тим; ∑ мне э́то не ну́жно; faire usage de — испо́льзовать ipf. et pf., — применя́ть/примени́ть; пуска́ть/пусти́ть в ход; употребля́ть; il a fait usage de son arme (de sa force) — он ∫ пусти́л в ход <примени́л> ору́жие (си́лу); faire un usage abusif de... — злоупотребля́ть/злоупотреби́ть (+); faire bon (mauvais) usage de... — уме́ло (неуме́ло, пло́хо) по́льзоваться/вос= <распоряжа́ться/ распоряди́ться> чём-л.; faire un bon usage, faire de l'usage — до́лго служи́ть/по=; ce manteau m'a fait de l'usage — э́то пальто́ мне до́лго служи́ло; ∑ я до́лго носи́л э́то пальто́; hors d'usage — неприго́дный; него́дный; un vêtement hors d'usage — него́дная оде́жда; ma voiture est hors d'usage — моя́ маши́на вы́шла из стро́я; ce costume est hors d'usage — э́тот костю́м нельзя́ бо́льше носи́ть

    (langue):

    le bon usage de la langue — пра́вильность ре́чи;

    un mot d'usage [courant] [— обще]употреби́тельное сло́во; c'est une faute d'usage — э́то наруше́ние пра́вильности ре́чи; faire entrer dans l'usage — вводи́ть/ввести́ в употребле́ние

    2. (coutume) обы́чай;

    les usages changent — обы́чаи меня́ются;

    suivant l'usage de la région — по обы́чаю э́той ме́стности; по ме́стному обы́чаю; conforme aux usages — согла́сно обы́чаю; consacré par l'usage — освящённый обы́чаем; il est d'usage de, c'est l'usage de... — при́нято + + inf; c'est l'usage — тако́в обы́чай; так при́нято; comme il est d'usage — как при́нято: как полага́ется; contre l'usage — вопреки́ пра́вилам <обы́чаю>; l'usage du monde — зна́ние све́та; уме́ние вести́ себя́; d'usage — обы́чный, при́нятый; la formule d'usage — при́нятое [в да́нном слу́чае] выраже́ние; il manque d'usage — он не уме́ет держа́ть себя́; он не зна́ет, как поступа́ть; connaître les usages — уме́ть ipf. вести́ себя́; знать ipf., как поступа́ть

    Dictionnaire français-russe de type actif > usage

  • 17 to

    1. [tu:] adv
    1. приведение в нужное состояние или положение, передаётся глагольными приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ - мы с воодушевлением взялись за работу

    to bring smb. to with smelling salts - привести кого-л. в сознание нюхательной солью

    a ship moored head to - корабль, пришвартованный против ветра

    to and fro см. to and fro

    to and again уст. = to and fro

    to and back = to and fro

    we were close to when it happened - мы были рядом, когда это случилось

    keep her to! - мор. держи к ветру ( команда)

    2. [tu:,tʋ,tə] prep
    1) направление к, в, на

    a flight to the Moon - полёт на Луну /в сторону Луны/

    head to the sea [to the wind] - мор. против волны [ветра]

    on one's way to the station - по дороге к станции /на станцию/

    to go to town - ехать /отправляться/ в город

    to go to the sea - ехать к морю, поехать на море

    where will she go to? - куда она пойдёт?

    to turn to the left [to the right] - повернуть налево [направо]

    to point to smth. - указывать на что-л.

    to see smb. to the station [to the corner] - проводить кого-л. на вокзал [до угла]

    he wears his best clothes to church - он ходит в церковь в парадном костюме

    2) движение до соприкосновения с чем-л. на, за, к

    is it far to Moscow? - далеко ли до Москвы?

    4) положение по отношению к чему-л. к, на; вместе с сущ. тж. передаётся наречиями

    to lie to the south [to the north] of - лежать /быть расположенным/ к югу [к северу] от

    the window looks to the north [to the south] - окно выходит на север [на юг]

    placed at the right angle to the wall - поставленный под прямым углом к стене

    a line tangent to a circle - мат. касательная к окружности

    he has been to Volgograd twice this year - в этом году он дважды был в Волгограде

    have you been to bed? - вы спали?

    6) амер. разг., диал. пребывание в каком-л. месте в
    7) посещение какого-л. учреждения в

    to go to the theatre - ходить /идти/ в театр

    1) лицо, реже предмет, к которому направлено действие к, перед; часто передаётся тж. дат. падежом

    greetings to smb. - приветствие кому-л.

    to listen to smb., smth. - слушать кого-л., что-л.

    to speak to smb. - разговаривать с кем-л.

    to send smth. to smb. - послать что-л. кому-л.

    to explain smth. to smb. - объяснить что-л. кому-л.

    to reveal a secret to smb. - открыть кому-л. секрет

    to apologize to smb. - извиниться перед кем-л.

    he showed the picture to all his friends - он показал картину всем своим друзьям

    he spoke to the demonstration - он обратился с речью к участникам демонстрации

    who(m) did you give the letter to? - кому вы отдали письмо?

    2) лицо или предмет, воспринимающие какое-л. воздействие или впечатление или являющиеся объектом какого-л. отношения к, для; по отношению к; передаётся тж. дат. падежом

    attitude to smb., smth. - отношение к кому-л., чему-л.

    his duty to his country - его долг по отношению к родине, его патриотический долг

    known [unknown] to smb. - известный [неизвестный] кому-л.

    clear to smb. - ясный кому-л. /для кого-л./

    favourable [unfavourable] to smb. - благоприятный [неблагоприятный] для кого-л.

    unjust to smb. - несправедливый к кому-л.

    pleasing to smb. - приятный кому-л.

    to be cruel to smb. - быть жестоким к кому-л.

    injurious to smb., smth. - вредный для кого-л., чего-л.

    it seems to me that - мне кажется, что

    smth. has happened to him - с ним что-то случилось

    3) лицо, эмоционально или интеллектуально заинтересованное в чём-л.; обычно передаётся дат. падежом

    what is that to you? - тебе-то какое до этого дело?; ты-то тут при чём?; почему это тебя интересует?

    4) лицо, в честь которого что-л. совершается или провозглашается в честь, за; передаётся тж. дат. падежом

    to build a monument to smb. - воздвигнуть памятник кому-л. /в честь кого-л./

    1) объект высказывания и т. п. в, о, на или придаточное предложение

    to bear witness to smth. - давать показания о чём-л.

    to testify to smth. - показывать, что; представлять доказательства о том, что

    to swear to smth. - поклясться в чём-л.

    to speak to smth. - высказываться в поддержку чего-л.

    to confess to smth. - признаваться в чём-л.

    to allude to smth. - сослаться или намекнуть на что-л.

    2) объект права, претензии и т. п. на

    to have a right to smth. - иметь право на что-л.

    to lay a claim to smth. - заявить претензию на что-л.

    a document of title to land - документ, дающий право на владение землёй

    3) ( сознательную) реакцию на что-л. на; передаётся тж. дат. падежом

    (dis)obedience to smb.'s orders - (не)подчинение чьему-л. приказу

    in answer /in reply/ to smth. - в ответ на что-л.

    to reply to smb. - отвечать кому-л.

    to come to smb.'s call - явиться по чьему-л. зову /на чей-л. зов/

    what do you say to that? - что вы скажете по этому поводу?

    what did he say to my suggestion? - как он отнёсся к моему предложению?

    what do you say to a short walk? - как насчёт того, чтобы прогуляться?

    4) эмоциональную реакцию на что-л. или оценку чего-л. к

    to his surprise [sorrow] - к его удивлению [огорчению]

    to her horror, the beast approached - к её ужасу, зверь приближался

    5) поэт. реакцию неодушевлённых предметов на что-л.:

    waves sparkling to the moonbeams - волны, сверкающие в лунном свете

    flimsy houses that shake to the wind - лёгкие домики, которые дрожат от ветра

    to the end, to the last - до конца

    to a high degree - в высокой /в большой/ степени

    to the exclusion of all others - и никто больше, и никто другой

    stripped [naked] to the waist - раздетый [обнажённый] до пояса

    rotten to the core - насквозь гнилой, прогнивший до сердцевины

    to fight to the last drop of one's blood - биться до последней капли крови

    to defend one's country to the death - стоять насмерть, защищая родину

    to count up to ten [to a hundred] - считать до десяти [до ста]

    to cut smth. down to a minimum - довести что-л. до минимума

    the membership of the club increased to 350 - количество членов клуба достигло 350

    the custom survives to this day - этот обычай сохранился до наших дней /существует и поныне/

    I shall remember it to my dying day - я буду помнить это до (своего) смертного часа

    to guess the weight of smth. to within a kilo - угадать вес чего-л. почти до килограмма

    the weather over the period was moderate to cool - погода в этот период колебалась от умеренной до прохладной

    5) изменение положения или достижение нового состояния и т. п. в, до, на; передаётся тж. глаголом

    to put smb. to flight - обратить кого-л. в бегство

    to tear smth. to pieces /to bits/ - разорвать что-л. на куски

    to beat smb. to death - избить кого-л. до смерти

    to convert a warehouse to a dance-hall - превратить склад в зал для танцев

    to sentence smb. to prison [to deportation] - приговорить кого-л. к тюремному заключению [к высылке]

    to sentence smb. to death - приговорить кого-л. к смерти /к смертной казни/

    1) переход к другой теме разговора, к другому занятию и т. п. к

    he turned to the page he had marked - он вернулся к странице, которую отметил

    to fall /to set, to turn/ to smth. - приниматься за что-л.

    he turned to eating [to reading] - он принялся за еду [за чтение]

    1) цель на, к, для, с целью

    to the end that - с (той) целью чтобы; для того чтобы

    to no purpose - напрасно, безрезультатно

    a means to an end - средство, ведущее к цели

    to come to dinner [to tea] - прийти к обеду [к чаю] /пообедать [попить чаю]/

    to come to a conclusion [to a decision] - прийти к выводу [к решению]

    3) тенденцию, склонность, намерение к

    a tendency to smth. - тенденция к чему-л.

    to be given to smth. - быть склонным к чему-л.

    a horse bred to the plow - лошадь, приученная к плугу /приученная пахать/

    a field planted to rice - поле, отведённое /пущенное/ под рис; поле, засеянное рисом

    5) возможность воздействия, незащищённость против воздействия чего-л.; передаётся дат. падежом:

    exposed to the sunlight - подвергающийся действию солнца, незащищённый от солнца

    1) сравнения или сопоставления в сравнении с, по сравнению с; передаётся тж. дат. падежом

    compared to... - по сравнению с...

    equal to smth. - равный чему-л.

    superior to smth. - лучше, чем что-л.; превосходящий что-л.

    inferior to smth. - хуже, чем что-л.

    similar to smth. - подобный чему-л.; похожий на что-л.

    he prefers listening to talking - он больше любит слушать, чем говорить

    this is nothing to what it might be - это пустяки по сравнению с тем, что могло (бы) быть

    three goals to nil - три - ноль (в футболе и т. п.)

    three parts flour to one part butter - три части муки на одну часть масла ( кулинарный рецепт)

    four apples to a pound - четыре яблока на фунт, по фунту за четыре яблока

    it's a hundred to one (that) it won't happen - вероятность того, что это не случится /не произойдёт/, не больше одной сотой

    3) соответствия чему-л. по, на; передаётся тж. дат. падежом

    to my knowledge - насколько я знаю; насколько мне известно

    to my mind /thinking/ - по-моему

    (not) to one's liking /taste/ - (не) по вкусу кому-л.

    made to order [to measure] - сделанный на заказ [по мерке]

    words set to music - слова, положенные на музыку

    what tune is it sung to? - на какой мотив это поётся?

    to write to smb.'s dictation - писать под чью-л. диктовку

    1) составную часть чего-л. или принадлежность к чему-л. к, от, для; передаётся тж. род падежом
    2) фазу процесса, аспект явления:

    hand to hand - бок о бок, рядом

    they stood man to man - они стояли тесно /один к одному/

    2) близость, тесное соприкосновение, а также прикрепление к

    to be close to smb., smth. - быть близко к кому-л., чему-л.

    to tie smth. to smth. - привязать что-л. к чему-л.

    to fix smth. to smth. - прикрепить что-л. к чему-л.

    to clasp smb. to one's heart - прижать кого-л. к сердцу

    to fasten smth. to the wall - прикрепить что-л. к стене

    3) добавление, прибавление или сложение к, с

    put it to what you already have - прибавьте /добавьте/ это к тому, что у вас уже есть

    will you have sugar to your tea? - вы будете пить чай с сахаром?

    10. указывает на родственные, служебные и др. отношения; передается род. падежом

    to be engaged to smb. - быть помолвленным с кем-л.

    11. указывает на содержание или степень содержательности чего-л. в

    a book without much to it - не слишком интересная книга; книга так себе

    there isn't much to it - а) в этом нет ничего особенного /мудрёного/; б) это немногого стоит

    there's nothing to it - а) это проще простого, это проще пареной репы; в этом нет никакой премудрости; б) это яйца выеденного не стоит

    that's all there is to it - вот и всё; вот и вся недолга; это очень просто

    is there nothing more to civilization than a moral code? - неужто (вся) цивилизация сводится к морали?

    2) отнесение к какому-л. времени в прошлом к

    a ceremony dating to the first century - обряд, относящийся к первому веку

    3) диал. точное время в

    to goods £100 - 100 фунтов на товары /отнесение стоимости товаров в 100 фунтов/ в дебет счёта

    14. уст. указывает на использование в каком-л. качестве как, в

    to call smb. to witness - ссылаться на кого-л., призывать кого-л. в свидетели

    from... to см. from 9

    from dawn to dusk - с восхода до заката, от зари до зари

    to go from bad to worse - всё (время) ухудшаться, становиться всё хуже и хуже

    to a T - полностью, совершенно

    to oneself - в своё распоряжение, в своём распоряжении

    to tell smth. to smb.'s face - сказать что-л. кому-л. (прямо) в лицо

    to be used to smth. [to doing smth.] - привыкнуть к чему-л. [делать что-л.]

    would to God /to Heaven/! - о господи!

    3. [tu:,tʋ,tə] part

    to go away would be to admit defeat - уйти означало бы признать себя побеждённым

    he refused [agreed] to come - он отказался [согласился] прийти

    he was seen to enter the house - видели, что он вошёл в дом

    she would like it to be true - она бы хотела, чтобы это оказалось правдой

    I'm ready [happy] to do it - я готов [счастлив] сделать это

    you're foolish to believe it - глупо, что ты веришь этому

    he was the first [the last] to come - он пришёл первым [последним]

    that's good to eat - вкусная штука /вещь/

    write down the address not to forget it - запишите адрес, чтобы не забыть его

    we parted never to meet again - мы расстались, чтобы никогда больше не встречаться

    to hear him talk you would imagine that he's somebody - послушать его - так можно подумать, что он важная персона

    2. употребляется после ряда глаголов, чтобы избежать повторения инфинитива:

    tell him if you want to - скажите ему, если хотите

    take the money, it would be absurd not to - возьмите деньги; было бы нелепо отказываться от них

    НБАРС > to

  • 18 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 19 Anlaß

    по́вод, слу́чай. in Unterscheidung von Ursache по́вод. Anlaß (zu < für> etw. о. mit Inf) по́вод (к чему́-н. о. mit Inf) , причи́на (чего́-н. о. mit Inf). aus Anlaß v. etw. по по́воду <по слу́чаю> чего́-н. v. best. Datum: Geburtstag, Jahrestag по слу́чаю чего́-н. bei diesem [jedem] Anlaß по э́тому [любо́му] по́воду <слу́чаю>. bei bestimmten Anlässen в определённых слу́чаях. bei feierlichen [besonderen gesellschaftlichen] Anlässen в торже́ственных слу́чаях [в слу́чаях осо́бой обще́ственной зна́чимости]. jeden Anlaß benutzen < ergreifen>, um zu … по́льзоваться любы́м слу́чаем <по́водом> для того́, что́бы … verschiedene Anlässe führten dazu, daß … ра́зные причи́ны привели́ к тому́, что … jdm. Anlaß zu etw. geben zur Klage, Besorgnis дава́ть дать кому́-н. по́вод к чему́-н. [ zur Behauptung для чего́-н.]. Anlaß zum Lachen geben вызыва́ть вы́звать смех. Anlaß zu Tadel geben заслу́живать /-служи́ть порица́ния. Anlaß zu etw. haben име́ть причи́ну <по́вод> к чему́-н. [для чего́-н./mit Inf.] keinen Anlaß haben не име́ть по́вода <причи́ны>. etw. zum Anlaß (für etw.) nehmen по́льзоваться вос- чем-н. как по́водом (для чего́-н.), испо́льзовать ipf/pf что-н. в ка́честве по́вода <предло́га> (для чего́-н.). keinen Anlaß zu etw. sehen не ви́деть <име́ть> по́вода <причи́ны> к чему́-н. [для чего́-н.]. zum Anlaß für etw. werden служи́ть по- <станови́ться /стать> по́водом к чему́-н. <причи́ной чего́-н.>

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Anlaß

  • 20 случай

    м.
    1) ( происшествие) event, incident; occurrence

    обы́чный слу́чай — everyday occurrence

    стра́нный слу́чай — strange occurrence

    несча́стный слу́чай — accident

    с ним произошёл несча́стный слу́чай — he met with an accident

    в подо́бном слу́чае — in such a case, in a case like that

    возмо́жный слу́чай — possible case

    в не́которых слу́чаях — in certain cases

    в отде́льных слу́чаях — sometimes

    для да́нного слу́чая — for the present instance

    на сей слу́чай — in this case

    не тот слу́чай — (it's) a different case

    тяжёлый слу́чай — a difficult case

    3) (возможность, подходящий момент) occasion, chance; opportunity

    воспо́льзоваться удо́бным слу́чаем — seize an opportunity, profit by the occasion

    упусти́ть (удо́бный) слу́чай — miss the opportunity, lose the chance

    не упуска́ть слу́чая (инф.)not to miss a chance (+ to inf), use every opportunity (+ to inf)

    при слу́чае, когда́ предста́вится (удо́бный) слу́чай — when an opportunity presents itself

    при вся́ком удо́бном слу́чае — whenever an opportunity presents itself

    ждать удо́бного слу́чая — bide one's time

    4) (случайность, удача) chance

    всем пра́вит слу́чай — chance governs all

    ••

    в слу́чае (рд.)in the event (of)

    в слу́чае, е́сли — if; in the event if

    в тако́м слу́чае — in that case; if that is so

    ни в ко́ем слу́чае — on no account, by no means

    в проти́вном слу́чае — otherwise

    в лу́чшем [ху́дшем] слу́чае — at the best [worst]

    в слу́чае необходи́мости — in case of need

    в слу́чае кра́йней необходи́мости — in a special emergency

    по слу́чаю — 1) (рд.; по поводу) on the occasion of smth; on account of smth 2) ( случайно) by a lucky chance

    по како́му слу́чаю? — for what reason?

    купи́ть по слу́чаю (вн.)buy (d) by a lucky chance

    по счастли́вому слу́чаю — by a lucky chance

    на слу́чай (рд.)in case (of)

    на слу́чай сме́рти — in case of death

    во вся́ком слу́чае, на вся́кий (пожа́рный) слу́чай — см. всякий

    от слу́чая к слу́чаю — occasionally; every once in a while

    Новый большой русско-английский словарь > случай

См. также в других словарях:

  • Подковки к чаю. — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Плетёнки к чаю. — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Египетские квадратики к чаю. — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 30 Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Солёные ломанцы к чаю. — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 10 Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Горячий бутерброд для завтрака — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели) …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Бутерброды для любимого — Тип блюда: Категория: Продукты: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Ежевика к чаю — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 5 Рецепт приготовления: В текущей категории (Консервация фруктов): | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Малина к чаю — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 5 Рецепт приготовления: В текущей категории (Консервация фруктов): | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Вишня к чаю — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Консервация фруктов): | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Вкуснятина к чаю — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Консервирование овощей): | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Заготовка из сливы для пирогов — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 10 Рецепт приготовления: В текущей категории (Консервация фруктов): | | | | | | | | | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»